Во ім'я Харда...
Dec. 11th, 2011 06:46 pmСаме так починалось Всесвітнє моє Задроцтво або олімпіяда з інформаційних технологій.
Такої кількості задротів розумних людей в одному місці я ще ніколи не бачила.
Почалось дуже няшно - зустріла старих знайомих. Потім була реєстрація (дивно, що не онлайн). А потім по аудиторіях.
На початку всіх загнали в одну, бо програмісти так довго програмували.
А потім і нас розігнали.
Почалось.
Те довбане кодування, яке я триста лєт пам'ятаю. А ще тупіша історія компа, і память, і графіка (нє, ну фотошоп мій любімий, і я йому не збираюсь зраджувати, але теорія - то вибаште мені). І то ше дуже велике шчасця, шо в мене модель RGB в пам'яті намальована, і мене розбуди в 4 ночі, я її скажу, але як, ну скажіть, як можна простій людині з не дуже задротського середовища сказати, скільки кольорів МОЖЕ містити зображення з таким-то числом бітів??!!
І ще більше шчасця, шо я без пам'яті знала, шо Ада Лавлейс - перший в світі програміст.
Але то фігня (головне маньоври).
Далі була практика, до якої так довго готувалась. Паблішер мій коханий, якого знаю майже в ліцо, і якого так давно бачила. Тупі шаблони з тупими розмірами для короткозорих!
Ну і ППТ, з яким теж довелось мати досить тісні стосунки. Заодно вивчила правила дорожнього руху. Виявляється, червоне повинне тричі мигати, потім має з'явитись жовте,і потім зелене. Ну не мигає біля мого дому червоне, ну не працює мигалка. То шо, мені дороги не переходити? От колись як ноути будуть коштувати стільки, скільки шматок паперу, то я спеціально створю презентацію *pptx, і повішаю з ноутом біля світлохвору. Шоб червоний тричі мигав.
Але коли мені дали ексель... Я думала шо те вікно, що було навпроти мене, колись стане мутно-зеленого кольору. Ну нахіба давати саме ті хвормули, використання і змінних яких я якраз не знаю??!!
До слова, "не автентична українська версія " 7 вінди мене вразила. Хороший монітор, цокаючі клави-мишки і гучний блок.
принаймні оте задротствування вказало правильний шлях. треба таки знаходити час для охфісу, частіше обіймати системний блок і міняти на ньому ОС, ще треба возлюбити ексель, і ОК що не було невідомого мені аксесу. до програмування ще далеко. і до кінця 11 класу воно мені нафіг не потрібне. ну якщо раптом надумаю запрограмувати когось дуже хорошого.
Такої кількості
Почалось дуже няшно - зустріла старих знайомих. Потім була реєстрація (дивно, що не онлайн). А потім по аудиторіях.
На початку всіх загнали в одну, бо програмісти так довго програмували.
А потім і нас розігнали.
Почалось.
Те довбане кодування, яке я триста лєт пам'ятаю. А ще тупіша історія компа, і память, і графіка (нє, ну фотошоп мій любімий, і я йому не збираюсь зраджувати, але теорія - то вибаште мені). І то ше дуже велике шчасця, шо в мене модель RGB в пам'яті намальована, і мене розбуди в 4 ночі, я її скажу, але як, ну скажіть, як можна простій людині з не дуже задротського середовища сказати, скільки кольорів МОЖЕ містити зображення з таким-то числом бітів??!!
І ще більше шчасця, шо я без пам'яті знала, шо Ада Лавлейс - перший в світі програміст.
Але то фігня (головне маньоври).
Далі була практика, до якої так довго готувалась. Паблішер мій коханий, якого знаю майже в ліцо, і якого так давно бачила. Тупі шаблони з тупими розмірами для короткозорих!
Ну і ППТ, з яким теж довелось мати досить тісні стосунки. Заодно вивчила правила дорожнього руху. Виявляється, червоне повинне тричі мигати, потім має з'явитись жовте,і потім зелене. Ну не мигає біля мого дому червоне, ну не працює мигалка. То шо, мені дороги не переходити? От колись як ноути будуть коштувати стільки, скільки шматок паперу, то я спеціально створю презентацію *pptx, і повішаю з ноутом біля світлохвору. Шоб червоний тричі мигав.
Але коли мені дали ексель... Я думала шо те вікно, що було навпроти мене, колись стане мутно-зеленого кольору. Ну нахіба давати саме ті хвормули, використання і змінних яких я якраз не знаю??!!
До слова, "не автентична українська версія " 7 вінди мене вразила. Хороший монітор, цокаючі клави-мишки і гучний блок.
принаймні оте задротствування вказало правильний шлях. треба таки знаходити час для охфісу, частіше обіймати системний блок і міняти на ньому ОС, ще треба возлюбити ексель, і ОК що не було невідомого мені аксесу. до програмування ще далеко. і до кінця 11 класу воно мені нафіг не потрібне. ну якщо раптом надумаю запрограмувати когось дуже хорошого.